Харчування пацієнта після інсульту: клінічний випадок

🧠 Ішемічний інсульт — серйозне захворювання, яке може призвести до значних порушень у функціонуванні організму, підвищуючи ризик розвитку мальнутриції та ускладнюючи процес відновлення.
Однак своєчасна та правильно підібрана нутритивна підтримка (харчування) пацієнта після інсульту є важливою для покращення клінічних результатів і зниження ризику ускладнень.

👨‍⚕️ Клінічний випадок

Пацієнт В., 67 років, переніс ішемічний інсульт, що призвів до порушення ковтання та правобічного геміпарезу.
Пацієнт був госпіталізований через 8 годин після інсульту, і вже через 24 години після госпіталізації розпочато ентеральне харчування.
🕒 Рання нутритивна підтримка є критично важливою для попередження мальнутриції та забезпечення належного відновлення.

❓ Чому пацієнту з дисфагією після інсульту показане зондове харчування

Через високий ризик аспірації пероральне годування у гострому періоді є небезпечним. Зондове ентеральне харчування забезпечує

контрольоване надходження калорій і білка
знижує імовірність аспіраційної пневмонії
запобігає мальнутриції та втраті м’язової маси (саркопенії)
підтримує бар’єрну функцію кишківника та рідинно‑електролітний баланс.

Це напряму пов’язано з кращими результатами відновлення та коротшою тривалістю госпіталізації.

📊 Оцінка нутритивного статусу

1. NRS-2002 (Nutritional Risk Screening):

ІМТ: 26.5 кг/м²
Втрата маси тіла: відсутня
Серйозне захворювання (інсульт, дисфагія): 2 бали
Загальний ризик за NRS-2002: високий

2. MUST (Malnutrition Universal Screening Tool):

ІМТ: 26.5 кг/м²
Втрата маси тіла: відсутня
Гостре захворювання з очікуваним зниженням споживання їжі >5 днів: 2 бали
Загальний ризик за MUST: високий

🧩 Стратегія нутритивної підтримки

🔹 Етап 1

🧴 Пацієнту було встановлено назогастральний зонд через порушення ковтання.
Для пацієнтів після інсульту з дисфагією раннє зондове харчування є критично важливим, оскільки дозволяє уникнути аспірації та розвитку аспіраційної пневмонії, забезпечує контрольоване надходження поживних речовин, запобігає мальнутриції та втраті м’язової маси й покращує результати реабілітації.

⚖️ Врахування ІМТ

У пацієнта ІМТ становив 26,5 кг/м², що відповідає надмірній масі тіла, але не виключає ризику нутритивної недостатності у гострому періоді інсульту. Пацієнти з надмірною масою тіла так само можуть швидко втрачати м’язову масу під час катаболізму та іммобілізації. Тому було важливо забезпечити адекватне надходження білка (≥1,2–1,5 г/кг) та контроль калорійності, аби уникнути як дефіциту, так і надмірного енергозабезпечення.

❓ Чому обрали саме Nutrison?

Для ентерального харчування використовували Nutrison, оскільки ця формула має:

стандартну калорійність (1 ккал/мл), що дозволяє легко контролювати енергетичний баланс у пацієнтів із надмірною масою тіла;
адекватний вміст білка, необхідний для підтримки м’язової маси та відновлення;
збалансований склад мікронутрієнтів, що відповідає потребам у гострому періоді інсульту;
гарну переносимість і підходить для раннього зондового введення.

📌 Добова потреба

Пацієнту було призначено 1500–1800 мл Nutrison на добу, що забезпечило:

1500–1800 ккал/добу,
приблизно 60–70 г білка/добу,

що відповідає нутритивним потребам пацієнта з ІМТ 26,5 кг/м² у гострому періоді.

🔹 Етап 2

Через 2 тижні, коли ковтання покращилося, пацієнт перейшов на дробне харчування 5–6 разів на день.

🥄 Для безпеки ковтання використовували загущувач рідин Nutilis Clear, який допомагав запобігати аспірації.

🥤 Додатково було призначено 2 пляшечки Nutridrink з харчовими волокнами на добу як частина поетапного переходу до перорального харчування, оскільки він дозволяє:

компенсувати енергетичний дефіцит, що часто виникає при зниженому апетиті та обмеженому об’ємі їжі після дисфагії (додатково 600 ккал);
забезпечити високу концентрацію білка для підтримки м’язової маси, особливо важливо при обмеженій рухливості після інсульту ( додатково 24 г білка);
покращити толерантність ШКТ завдяки наявності розчинних харчових волокон, які сприяють нормалізації моторики кишечника;
підтримати регулярне випорожнення та знизити ризик закрепів, що є надзвичайно поширеним у післяінсультних пацієнтів через поєднання малорухливості, медикаментів та зміни раціону.

Таким чином, Nutridrink із харчовими волокнами виступає не лише джерелом калорій і білка, а й інструментом для відновлення повноцінної роботи травного тракту під час відновлення після зондового харчування.

❗ Чому у пацієнтів після інсульту часто порушена моторика ШКТ?

У таких пацієнтів є кілька причин розвитку гастроінтестинальних порушень:

🚶‍♂️ Іммобілізація та малорухливість

Після інсульту пацієнти тривалий час перебувають у ліжку, що уповільнює перистальтику кишечника. Низька фізична активність → зменшення руху кишкових м’язів → схильність до закрепів.

🧠 Неврологічні зміни

Інсульт може впливати не лише на моторну функцію кінцівок, а й на вегетативну регуляцію ШКТ. Порушення координації нервових імпульсів → уповільнення просування їжі по кишківнику.

💊 Лікарські засоби

У пацієнтів після інсульту порушення моторики шлунково‑кишкового тракту можуть посилюватися також через дію деяких медикаментів, які призначаються для контролю болю, м’язового тонусу, настрою або поведінкових симптомів.
Частина таких препаратів може уповільнювати перистальтику, викликаючи схильність до закрепів або здуття.

💧Недостатнє споживання рідини

Через дисфагію пацієнти часто отримують менше рідини, ніж потрібно. Дегідратація = твердий кал = повільна перистальтика.

🥣 Зміна раціону та обмеження у виборі продуктів

Після зондового харчування та при переході до безпечної текстури продуктів пацієнт отримує менше харчових волокон, що також сповільнює кишкову моторику.

💬Висновок

Рання нутритивна підтримка є важливим елементом відновлення після інсульту.
⏱️ Вчасно розпочате харчування допомагає знизити ризики ускладнень, підтримує енергетичний баланс і прискорює реабілітацію.
У випадку пацієнта В. ранній старт ентерального харчування та індивідуальна корекція дієти сприяли успішному відновленню й покращенню стану.

🧑‍⚕️ Клінічний випадок підготувала лікар-дієтолог Марта Фармага (Львів)